RU EN
Ми виготовили фарбованої сталі
Ми виготовили фарбованої сталі

Назад

Денис Рисухін: «Ми очікуємо скорочення обсягів ринку за підсумками року»

08.06

2021

Директор Metipol про завод Heavy Metal та поточну ситуацію на ринку фарбованого прокату

Ринок фарбованого прокату залишається одним із сегментів металопродукції, де поки що переважає імпорт. Зовсім засмучує те, що на ринку багато неякісної продукції, але споживачі вибирають її через низьку ціну.

Однак українські виробники сповнені рішучості відвоювати значну частку ринку в китайських компаній за допомогою продукції набагато вищої якості. Виробничі можливості наявних виробників і заявлені нові проєкти зможуть покрити значну частину потреб внутрішнього ринку.

Про повернення до операційного управління заводом Heavy Metal, про поточну ситуацію на ринку фарбованого прокату та розслідування проти китайських виробників кореспондент GMK Center розпитав Дениса Рисухіна, директора компанії Metipol.

Про завод Heavy Metal

У лютому цього року ви повернулися до операційного управління заводом Heavy Metal? Це була ваша ініціатива?

– Повернення команди Metipol до операційного управління стало можливим завдяки домовленостям між акціонерами компанії Heavy Metal. Це є частиною досягнутих угод, відповідно до яких, як ми розраховуємо, цей проєкт розвиватиметься в майбутньому.

Якими стали ваші перші кроки після повернення до операційного управління?

– Забезпечення сировиною є найбільш критичним моментом для таких виробників, як Heavy Metal, у 2021 році. Дефіцит доступних обсягів, тривалий строк поставки й непередбачуване ціноутворення несуть великий ризик простоїв, що є згубним для молодого підприємства. Фактично, ми сьогодні заново вибудовуємо відносини з постачальниками оцинкованого підкату для стабільної роботи на ринку в такий складний період. Ринок України, який пізно відреагував на глобальні тенденції, дарує національним виробникам чудовий шанс наростити свою частку, і ми маємо намір оперативно вийти на обсяги виробництва, що відповідають попиту на нашу продукцію.

Де або як вам вдалося знайти кошти на викуп частки партнера? Яка зараз структура власності заводу Heavy Metal? Чи залишилися ви в будь-яких бізнес-відносинах з партнером?

– Наразі ми не коментуємо внутрішні процеси проєкту Heavy Metal.

Коли команда Metipol відійшла від операційного управління заводом Heavy Metal, ви натякнули, що займатиметесь якимось іншим проєктом. Що це за проєкт?

– Йдеться про запуск ще однієї лінії з виробництва фарбованого металу в Україні.

Ці потужності будуть на заводі Heavy Metal або на інший локації? Яка виробнича потужність цієї лінії та коли заплановане введення її в експлуатацію?

– Остаточне рішення про місце розміщення цієї лінії ще не прийнято. Розглядаються три варіанти. Розвиток подій найближчими місяцями визначить долю нового проєкту, зокрема питання, чи буде він пов’язаний з Heavy Metal, чи це буде підприємство, побудоване з нуля.

Що стосується самої лінії, це продукція добре знайомого нам виробника Bronx (з урахуванням Алчевська це буде третя запущена нами лінія фарбування). Лінію номінальною потужністю до 80 тис. т ми плануємо ввести в експлуатацію протягом 2022 року.

Про ринок

Наскільки клієнти готові до продовження ситуації високих цін на прокат з полімерним покриттям? Які клієнти не готові платити вищі за ті цін, що встановилися на сьогодні? Як діють клієнти у зв’язку з цим?

– Зростання цін на метал з покриттям як таке не мало стати великою проблемою для ринку. Тим більше що подорожчали й інші матеріали будівельного сектора.

Серйозніші наслідки мала вичікувальна позиція гравців ринку, як переробників, так і трейдерів, які очікують відкату цін і тимчасово зупинили закупівлі. Значне зниження імпорту в період січня-квітня призвело до дефіциту металу й стрімкого зростання цін.

Я вважаю, що перший шок український ринок вже пройшов, і до кінцевого споживача приходить розуміння об’єктивності ціни. Підігріті відсутністю пропозиції в багатьох сегментах фарбованої сталі, сьогодні клієнти готові контрактуватися за високими цінами, і ми спостерігаємо високий попит як на спотові продажі, так і на довгострокову контрактацію.

Фактором номер один стає наявність сировини як такої, відсуваючи її вартість на другий план. Поточна ситуація стала для багатьох гравців ринку несподіванкою, і сьогодні вони втрачають час і гроші, завмерши в нерішучості напередодні будівельного сезону.

Як дефіцит прокату з полімерним покриттям може позначитися на внутрішньому будівельному ринку цього року?

– Дефіцит фарбованого прокату вкупі з високими цінами, які впливають на платоспроможність кінцевого споживача, абсолютно очевидно потягнуть ринок вниз – ми очікуємо істотного скорочення обсягів ринку за підсумками року.

Іншим важливим наслідком буде переформатування ринку за сегментами – подальше скорочення поставок з Китаю і зростання частки внутрішнього виробництва.

Раніше ви говорили про появу в Україні нових виробників прокату з полімерним покриттям. Про які проєкти йдеться?

– Ми маємо інформацію про проєкти встановлення ліній з нанесення полімерного покриття в Києві та Харкові. Чи будуть вони реалізовані найближчими роками – покаже час.

Чи збільшилася у зв’язку з дефіцитом сировини привабливість оцинкованого прокату вітчизняних виробників як підкату?

– Насправді йдеться не про дефіцит як такий, а про розтягнуті строки виконання замовлень. Наприклад, наші основні постачальники з Туреччини беруться виконати наші замовлення в строк від 4 до 7 місяців, замість звичних 2-3, як було минулого року. У разі стабільної роботи підприємства забезпечення сировиною протягом усього року в достатньому обсязі було б можливим.

Однак з огляду на те, що активно контрактуватися підкатом ми почали лише наприкінці квітня, найближчі місяць-два ми справді не будемо забезпечені достатнім обсягом сировини, здатним покрити підвищений попит. У цій ситуації привабливість вітчизняних виробників потенційно зросла.

Утім, не варто забувати, що їх продажі, особливо експортні, сьогодні й без нас мають рекордні показники, тому обсяги обмежені, а строки не завжди виконуються. Крім того, поверхня їхньої оцинкованої сталі від початку є не підготовленою для подальшого виробництва фарбованої сталі, а тому залишається для нас доволі складною в роботі.

Ми, як і раніше, розраховуємо, що левову частку підкату ми будемо отримувати від наших турецьких і корейський постачальників, залишаючи за українськими виробниками спотові закупівлі, в основному під наші експортні контракти.

Про розслідування МКМТ

Наскільки складно захищати внутрішній ринок, що складається з двох компаній, в боротьбі проти десятків іноземних виробників, вітчизняних трейдерів і переробників? Вам не здається, що такий масштабний «опір» та інші фактори не дадуть повністю закрити ринок від китайської продукції?

– Ми не ставили завдання повністю закрити ринок від китайської продукції. З огляду на свої особливості, передусім через товщину металу, цей сегмент все одно залишиться на ринку України як найдоступніший. Але очевидно, що ми хочемо справедливої конкуренції – властива китайському матеріалу невідповідність заявленим характеристикам не дає об’єктивно порівнювати два продукти.

Виходить, що українські виробники зобов’язані дотримуватися ДСТУ і забезпечувати необхідну якість і гарантії, що позначається на ціні, а китайський матеріал можна ввозити без дотримання будь-яких стандартів у принципі.

Наявність цінового демпінгу з боку китайських виробників є доведеним фактом у всіх сусідніх країнах. ЄС, Туреччина, СНД – усе запровадили мита або квоти проти китайського фарбованого металу.

Питання запровадження захисних заходів в Україні лежить в площині політичної волі – розвиток внутрішнього виробництва не може бути повністю перекладено на плечі приватних інвестицій без відповідної підтримки нашої держави.

Ми очікували серйозного опору з боку імпортерів і китайських виробників, адже охоплена ними половина ринку в 350 тис. т – це оборот, за який варто боротися.

Утім, ми впевнені: якщо розслідування здійснюватиметься об’єктивно і без втручання зовнішніх чинників, воно завершиться запровадженням мита вже цього року й дасть поштовх розвитку галузі силами як наявних підприємств, так і створених з нуля.

Що завадило запровадженню попередніх митних тарифів у зв’язку з розслідуванням МКМТ?

– Слід відзначити, що цей захід є вкрай рідкісним і запроваджується у виняткових умовах, таких як загроза існуванню національних виробників. У нашому випадку національні виробники почуваються задовільно, однак лише завдяки своїм зусиллям. Очевидно, цього було недостатньо для оперативного втручання, і рішення про остаточні мита буде винесено за підсумками розслідування ближче до кінця року.

За даними дослідження Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ), у 2020 році питома вага української продукції на нашому ринку прокату з полімерним покриттям становила 11%, китайської – 46%. Чи є в Україні виробничі можливості, що дають змогу перекрити ймовірне припинення поставок з Китаю?

– Що стосується внутрішнього виробництва, то можна сміливо говорити, що за сприятливих умов зусиллями трьох наявних підприємств (ще є лінія у Львові) можна забезпечити сумарний обсяг виробництва на рівні 100-120 тис. т уже сьогодні. Також є можливість доволі оперативно наростити обсяги на діючих підприємствах шляхом модернізації або встановлення нових ліній.

Крім того, ми вже говорили про проєкти, які мають бути реалізовані упродовж наступних кількох років і дадуть змогу щонайменше подвоїти цю цифру. Запровадження митних тарифів значно прискорить цей процес.

Ми не перша країна, яка проходить цей шлях – нові виробництва народжуються на ринку, який потребує їх. На мій погляд, неправильно говорити «ви створіть виробництва, що покривають весь обсяг ринку, а потім закривайте його» – ніхто не вливатиме інвестиції, якщо бачить, що навіть діючі підприємства мають проблеми через нерівну боротьбу з імпортом. Безумовно, буде перехідний період, проте зверніть увагу – ми не намагаємося закрити ринок від імпорту повністю.

Наші дії спрямовані на боротьбу з товаром, що імпортується за демпінговими цінами. Безумовно, національні виробники розраховують заповнити значну частку звільненого сегменту, однак, ми впевнені, що істотно зросте імпорт з інших країн-виробників. Індія, Туреччина та інші країни зможуть стати альтернативою Китаю, і з ними нам буде простіше конкурувати з огляду на більш високі якісні характеристики їхньої продукції.

На вашу думку, чи зможуть вітчизняні виробники (включаючи Metipol) забезпечити достатню якість продукції в порівнянні з китайською?

– Порівняння з якістю китайської продукції є неактуальним. З упевненістю можу сказати, що всі діючі в Україні виробництва випускають продукцію класом вище і належать до середнього сегменту. Навпаки, мало який китайський імпорт в Україну може зрівнятися з українською фарбованою сталлю.

Справа не в тому, що в Китаї неможливе виробництво високоякісного фарбованого металу. Але відповідних технічних характеристик його вартість навряд чи буде нижчою за українські аналоги, а відповідно, втрачається головний фактор при його виборі – приваблива ціна.

У моделі роботи компанії Metipol закладено відповідність найвищим стандартам, а орієнтирами для нас є виробники з високого цінового сегмента. Для цього ми (як, утім, і «Модуль-Україна») використовуємо лакофарбові матеріали (ЛФМ) європейських виробників, маємо передову технологію з нанесенню полімерного покриття від компанії Bronx і працюємо на високоякісному оцинкованому підкаті, який ми відбирали не один рік.

Проблема в тому, що менталітет нашого ринку є таким, що клієнт не готовий платити за ідентичну європейській якість так само європейську ціну. Тому нам доводиться штучно йти нижче за специфікацією металу, щоб бути привабливішими.

Передусім ми говоримо про товщину цинкового покриття, адже що стосується ЛФМ ми залишаємося на тому самому рівні, як того вимагає ДСТУ. Ми маємо довгострокову стратегію з підняття іміджу нашої української продукції до рівня європейських аналогів, розраховану на наступні кілька років.

Чи можна говорити про те, що зараз для запровадження митних тарифів на китайську продукцію насправді не найкращий час? Спостерігається дефіцит продукції та підкату, затримки в поставках, високі ціни, невисоке внутрішнє виробництво…

– Погоджуся з тим, що зазначені фактори можуть сильно вплинути на статистику, взяту до уваги в розслідуванні, а також збільшать можливість для маніпуляцій нею. Це ускладнює наше завдання. Однак у разі об’єктивного розгляді справ все стає на свої місця. Поточна ситуація на ринку не пов’язана з митами, й відмова від запровадження додаткових митних тарифів не знизить напругу.

Ми вважаємо, що якщо мита запровадять, дефіцит не збільшиться – ті сегменти, забезпечити які не вдасться українським виробникам, закриють численні трейдери, знайшовши нові ринки постачання. Та й Китай залишиться – мито не зможе повністю усунути прірву між нижнім і середнім ціновим сегментом.

Безумовно, головними бенефіціарами мають стати готові до розвитку національні виробники, які зрештою і змушують обертатися економіку країни. Тож ігнорувати їхні інтереси недалекоглядно. Ми зобов’язані захищати свої інвестиції у створення нових підприємств на території України й упевнені, що ринок кінцевого споживача від цього буде лише у виграші.

Джерело: GMK

Назад

Схожі статті

Контакти

Головний офіс

02000, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, 17

Виробництво і склад

ТОВ “Хеві Метал”, 55210,
м. Первомайськ, вулиця Корабельна, 50/3